ПЕРСПЕКТИВИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ ШКОЛИ

Система роботи над єдиною науково-методичною проблемою (2016-2021 рр)

І ЕТАП

 Діагностичний (1 рік)

1.    Аналіз результатів педагогічного процесу:

¨      аналіз роботи школи за рік;

¨        Планування роботи педколективу над єдиною навчально-методичною проблемою: «Удосконалення навчально-виховного процесу на основі розвитку громадянських компетентностей і творчої самоактивності вчителів та учнів в умовах розвитку демократичного суспільства»;

¨               діагностування вчителів з метою вивчення рівня їх професійної компетентності;

¨               анкетування учнів та батьків.

2.      Створення ініціативної групи для опрацювання та систематизації результатів анкетування, діагностування та вироблення мети, завдань, методів реалізації вибраної проблеми.

3.      Організація роботи творчої групи.

 4. Особистісне й професійне зростання педагога. Самоосвіта вчителів та робота над власною методичною проблемою.

Теоретичне обґрунтування проблеми

Ознайомлення всіх членів педколективу з аналітичним матеріалом щодо визначення проблеми, остаточний відбір єдиної навчально-методичної проблеми для педагогічного колективу.

1.                Вивчення науково-методичної літератури з проблеми.

2.                Ознайомлення педагогічного колективу з досягненнями психолого-педагогічної науки, існуючим ППД.

3.                Створення ініціативної групи з планування системи заходів, спрямованих на вирішення запропонованих завдань щодо реалізації проблеми.

4.                Складання програми дослідження визначеної проблеми, забезпечення послідовності накреслених заходів, їх взаємодія з іншими напрямами педагогічного процесу.

5.                Підготовка та проведення засідань  педагогічної ради:

Методична: «Громадянська самоактивність, саморегуляція – запорука навчання й виховання громадян майбутнього».

Виховна: «Формування ціннісної орієнтації, здорового способу життя, розвиток особистісних характеристик дітей – саморегуляції та адаптації у шкільному та соціальному середовищі»

6.                Визначення провідних напрямків діяльності шкільних МО з питань реалізації загальношкільної проблеми.

7.                Оформлення довідково-інформаційних матеріалів з визначеної проблеми в шкільному методичному кабінеті.

ІІ ЕТАП

 Практичне дослідження проблеми (2 рік)

  Спрямування всіх напрямів внутрішньо-шкільної методичної роботи на розвиток творчого потенціалу вчителя у контексті реалізації проблемного питання.

1. Продовження роботи творчих груп з шкільними програмами «Обдарована дитина», «Профільна освіта».

2. Розробка методичною радою рекомендацій роботи над науково-методичною проблемою: «Удосконалення навчально-виховного процесу на основі розвитку громадянських компетентностей і творчої самоактивності вчителів та учнів в умовах розвитку демократичного суспільства»;

3. Обговорення запропонованих рекомендацій на засіданнях шкільних МО, вироблення заходів стосовно їх реалізації у навчально-виховному процесі

4. Підготовка та проведення засідань педагогічної ради:

 Методична: «Діяльність педколективу щодо створення умов     особистісного росту школярів на основі розвитку громадянських компетентностей і творчої самоактивності вчителів та учнів».

Виховна: «Формування у школярів правової свідомості, громадянської активності як важливої складової морально-духовного виховання в умовах розвитку демократичного суспільства».

5. Вивчення, апробація існуючого ППД.

6. Створення банка інформації щодо впровадження проблеми у навчально-виховний процес.

7. Проведення в школі конкурсу педагогічної майстерності учителів „Учитель року”.

8. Організація взаємовідвідувань уроків та виховних заходів.

9. Організація дієвої самоосвітньої роботи педагогів із визначеної проблеми.

 10. Поповнення інформаційного банка данних „Обдарована дитина”.

11. Розробка алгоритмів, пам’яток, порад для формування громадських компетентностей учнів.

12. Аналіз навчально-методичної та матеріальної бази кабінетів, вжиття заходів до їх поліпшення.

ІІІ ЕТАП

 Практичне дослідження проблеми (3 рік)

Спрямування роботи всіх внутрішніх підрозділів над єдиною науково-методичною проблемою в напрямі: „ Спільна діяльність школи і сім’ї з удосконалення виховання учнів в умовах розвитку демократичного суспільства”.

1.                Спрямування роботи педагогічного колективу над єдиною навчально-методичною проблемою в напрямі: „ Розвиток індивідуальних здібностей учнів, самоорганізації та самореалізації особистості у навчальному процесі”.

2.                Активізувати діяльність шкільних МО, творчої групи у контексті роботи над проблемою.

3.    Аналіз діагностування рівня вихованості, розвитку учнів.

4.                Підготовка та проведення засідань педагогічної ради:

Методична: «Про роботу педколективу зі створення кращих умов диференціації навчально-виховного процесу, розвитку індивідуальних здібностей учнів, самоорганізації та самореалізації особистості у навчальному процесі».

Виховна: «Спільна діяльність школи і сім’ї з удосконалення виховання учнів. Підвищення ефективності роботи з батьками».

 5.                Випуск методичного бюлетеня з досвіду роботи над проблемою.

6.                Залучення педагогічних працівників школи до участі у шкільних та районних творчих групах.

 ІV ЕТАП

 Практичне дослідження проблеми (4 рік)

Учитель-учень: грані співробітництва

1.                Удосконалення системи роботи вчителів у контексті роботи над проблемою.

2.                Підготовка та проведення педрад:

Методична: «Учитель-учень: грані співробітництва на уроці та в позаурочній роботі».

Виховна: «Правове виховання як складова частина громадянського виховання в сучасній школі. Профілактика протиправної поведінки неповнолітніх».

3.                Проведення моніторингу навчальних досягнень учнів.

4.              Трансформування інноваційних технологій, ППД в практичну діяльність.

 V ЕТАП

Узагальнюючий, підсумковий (5 рік)

                               Наслідки роботи школи над науково-методичною проблемою

1.                       Узагальнення та аналіз роботи над проблемою, вироблення практичних рекомендацій.

2.                       Проведення творчих звітів шкільних МО про наслідки роботи над проблемою.

3.                       Проведення творчих майстерень кращих учителів школи за результатами роботи над проблемою.

4.                       Оформлення результатів дослідження у вигляді методичних порад.

5.                       Створення банку перспективного педагогічного досвіду.

6.                       Підготовка та проведення  педагогічної дискусії «Розвиток пізнавальної самостійності і творчих здібностей учнів: досвід і проблеми педагогічної практики».

7.                       Проведення педради-панорами методичних знахідок «Удосконалення професійної компетентності учителя сучасної школи».

Виховна:  «Удосконалення виховної системи школи спільними зусиллями педколективу, батьків, громадськості».

8.                       Проведення підсумкової методичної конференції та педагогічної виставки за підсумками роботи над проблемою.

9.                       Визначення форм стимулювання і популяризації кращого досвіду.

Очікувані результати

        Активізація творчої активності педагогічних кадрів, підвищення рівня психолого-педагогічної культури та фахової майстерності педагогів, запровадження педагогічних стратегій та інноваційних навчально-виховних технологій, спрямованих на розвиток громадських компетентностей учасників педагогічного процесу, зростання якості освіти та виховання, вдосконалення системи психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості школярів, що забезпечує максимально сприятливі умови для задоволення освітніх потреб, розвитку самосвідомості, самореалізації кожної дитини у творчому середовищі, збільшення кількості випускників, що обрали професію, яка в найбільшій мірі відповідає їхнім здібностям та потребам суспільства, конкретного регіону тощо.

        На рівні особистості фахівця. Усвідомлення пріоритетів освіти, спрямованої на комплексне впровадження педагогічних стратегій соціалізації особистості, впровадження інноваційних педагогічних технологій розвитку громадських компетентностей учнів, зростання прагнення до самовдосконалення, самоосвіти та самореалізації, включення в систему науково-дослідної роботи, накопичення передового педагогічного досвіду, який може бути запровадженим у масову практику.

        На рівні особистості учня. Активізація механізмів соціалізації та адаптації, формування позитивного образу-Я, залучення до системи діяльності, що стимулює розвиток громадянської активності та зростання рівня життєвої компетентності учнів.