Перша згадка про Миронівський освітній заклад належить до 1861 р. Це була церковнопарафіяльна школа, в якій навчалося 30 учнів різного віку. Учителював дяк, а школа розміщувалася в невеликій хатині біля церкви. З 1869 р. почала працювати двокласна земська школа, в якій було близько 100 учнів і п'ять учителів; 1876 р. відкрили однокласне народне училище, котре відвідувало 70 учнів. Земське двокласне училище заснували в 1906 році.
Як свідчать документи Центрального державного історичного архіву м. Києва, у 1903 р. було виділено кошти на будівництво школи в Миронівці. Оскільки в селі на той час діяли церковнопарафіяльна школа та однокласне народне училище, є підстави вважати, що на ці кошти було збудовано школу на території теперішньої Миронівської школи № 1.
1918 р. земське двокласне училище реорганізували у двокласну школу, в якій працювали вчителі М. С. Пустовойтенко, М. К. Асонова, Л. П. Сьомченко, Ю. М. Половець. Вони навчали грамоти й дорослих у лікнепах, школах для малописьменних.
 
1920 р. двокласну школу реорганізували в семирічну трудову. 1922 р. відбувся перший випуск учнів - 16 осіб. 1934 р. семирічка набула статус середньої, було відкрито й вечірню школу, яка 1937 р. випустила перших десятикласників.
Світлі плани на майбутнє були у 32 випускників 1941 р., але війна розвіяла їх. Багато вчителів і вихованців школи пішло на фронт.
Закінчилася війна. Учителі й учні включилися у відбудовчий процес.
1955 р. учні Миронівської середньої школи № 1 підтримали ініціативу вирощування гібридної кукурудзи.
Територія школи знаходилася неподалік від господарства колгоспу ім. Жданова, а шкільна садиба межувала з колгоспним масивом. Близько 1,5 га території займав фруктовий сад, 1 га площі був під дослідними ділянками.
Школа мала 14 класів-комплектів, які навчалися в чотирьох приміщеннях.
Розташування освітнього закладу біля масиву передового на той час колгоспу і близькість до Миронівської державної селекційної станції об'єктивно створили умови для відкриття на її базі міжколгоспної одинадцятирічної трудової політехнічної школи сільськогосподарського профілю. Але приміщення школи були в аварійному стані. Так постало питання про зведення нової споруди освітнього закладу. 
Сучасне приміщення шк оли збудували в 1963 р. Одночасно відкрили інтернат для 100-120 учнів 5-10-х класів – дітей працівників Держселекстанції.
Миронівська середня школа № 1 завжди славилася своїми педагогами. Багато з них десятки років передавало свої знання дітям, виховувало в них почуття гідності, патріотизму. Це Ю. М. Половець, Д. А. Корінець, А. І. Сімшаг, О. В. Палатна,
В. І. та Р Я. Дульські й ін.
1950 р. Ю. М. Половцю, першому серед працівників освіти Миронівського району, присвоєно почесне звання «Заслужений учитель школи УРСР». Трудову діяльність він розпочав у 1918 р. вчителем Миронівської трудової школи і працював до виходу на пенсію в 1958 р. Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора. Д. А. Корінець за заслуги в галузі освіти і педагогічної науки відзначена медаллю А. С. Макаренка. Вона є автором розділу «Миронівський район» в томі «Київська область» «Історії міст і сіл Української РСР». За самовіддану працю на освітянській ниві удостоєна ордена Трудового Червоного Прапора, обиралася делегатом Всесоюзного з'їзду вчителів, відмінник народної освіти УРСР. Чимало колишніх учнів А. І. Сімшага обрало шлях учителя. Лише в загальноосвітній школі № 1 працюють 7 його вихованців.
|
